Блискуча фарба на авто – не просто декор. Вона бере на себе удари камінців, пилу, сонця й дрібних аварій. Одне незручне паркування – і на дверцятах уже помітна подряпина.
Зазвичай власники біжать у сервіс, але видання SlashGear пише, що 80% таких пошкоджень можна прибрати самотужки, якщо не фарбу не зідрано до металу.
Фарба на авто складається з кількох шарів: ґрунт, кольорова емаль і прозорий лак. Саме лак бере на себе дрібні удари. Якщо подряпина неглибока, вистачить полірування. У магазинах є пасти на кшталт T-Cut або аналоги з м’якими абразивами. Спершу пошкоджене місце треба вимити, висушити, потім пройтися наждачним папером зернистістю 800–1200, і вже після цього нанести полірувальний склад. Рухи мають бути колові, без натиску.
Експерти радять уникати електричних шліфмашинок. Легко зняти зайве, і тоді доведеться фарбувати. Якщо часу обмаль, пасту можна замінити зубною – вона теж містить абразив, хоч і дуже м’який.
Інша справа, коли видно метал або іржу. Тут допоможе локальне фарбування. Спочатку місце треба зачистити й знежирити, нанести антикорозійний склад, після висихання – тонкий шар ґрунту. Далі підбираємо фарбу за кодом, який зазначено в сервісній книжці чи під капотом. Малювати пензликом не варто – зручніше користуватись аерографом або фарбувальним маркером.
Якщо подряпина велика, а фарба злізла шматками, краще обробити всю деталь. Для цього потрібен балончик із фарбою та прозорий лак. Працювати слід у закритому приміщенні без пилу. Два шари ґрунту, три шари фарби, три – лаку, і після висихання все полірується до блиску.
Такі ремонти коштують копійки: паста – близько 250 грн, маркер – 300–400 грн, а аерографічний набір – до 1700 грн. Порівняйте з фарбуванням у сервісі за кілька тисяч – різниця очевидна.
Обговорити цю тему в Facebook