Загалом у арміях світу є 73 000 танків всіх типів. Танкова війна дуже конкурентна і погані танки швидко знищуються під час боїв. Багато з «найгірших» танків погано спроектовані або побудовані, їхні недоліки ховалися десятиліттями, перш ніж нарешті були виявлені в реальному бою. Про такі екземпляри ми й поговоримо далі.
Т-34/85 (Північна Корея)
Одним із найбільш знакових танків Другої світової війни був радянський середній танк Т-34, розроблений наприкінці Другої світової війни в СРСР. На той час він був передовим – мав потужну 76,2-міліметрову головну гармату, хороший броньовий захист та непогану мобільність по пересіченій місцевості.
Майже через 80 років резервні сили Північнокорейської народної армії все ще використовують танки Т-34/85. Вони були капітально відремонтовані та оснащені новою ходовою частиною та бронею. Є такі раритети і на озброєнні армії росії. Незважаючи на ці скромні покращення, термін служби Т-34/85 у матчі проти південнокорейських танків К-2 та американських танків M1A2 вимірювався по секундам, залежно від того, скільки часу знадобилося супротивникам, щоб зарядити свою гармату.
Arjun (Індія)
Перший індійський танк Arjun розробляли чи не найдовше в історії серед аналогічної техніки. Передбачалося, що танк Arjun буде введено на озброєння у 1985 році, проте це сталося лише у 2009-му.
У процесі напрацювання вага “Арджуна” зросла з 40 тонн до 62 т, що зробило його одним із наймлявіших танків на сучасному полі бою. Ще один недолік – слабка надійність.
Т-72 (росія)
Наприкінці 1960-х років Радянський Союз прагнув розробити танк, який був би кращим за існуючі танки НАТО. В результаті створено Т-72 зі 125-міліметровою головною гарматою, непоганим броньованим захистом, низьким профілем та високою швидкістю. Радянські заводи та ліцензіати випустили 17 700 таких танків, тому він став одним із найпоширеніших у світі. Вони і зараз служать у російській армії як головні бойові танки Т-72Б та Т-72Б3.
Водночас Т-72 має серйозні проблеми. Основна гармата посередня за сучасними мірками, а танк страждає від нестачі сучасних боєприпасів. Головне знаряддя не можна підняти, щоб вразити ворогів у багатоповерхових будинках. Навіть сьогодні більшість танків Т-72 російської армії не мають системи нічного бачення третього покоління.
Мабуть, найбільшою проблемою є те, що танк зберігає основні боєприпаси гармати в кабіні серед екіпажу. Якщо боєзаряд проникає у кабіну, вони детонують, вбиваючи екіпаж.
Т-80 (росія)
Т-80 є ще одним пережитком Радянського Союзу. У ньому використовується бензиновий турбований двигун замість дизельного, як на інших танках. Це робить Т-80 динамічнішим на полі бою і витривалішим при низьких температурах, ніж танк з дизельним двигуном.
Незважаючи на ці переваги, Т-80 менш надійний, ніж Т-72. Він також споживає більше палива та змушує російську армію підтримувати два види пального – бензин та дизель.
Tiam (Іран)
За останні чотири десятиліття Ісламська Республіка Іран розробила кілька танків. Найбільш сумнівним із цих танків є Tiam (“Очі”). Він розроблений на основі американського танка M47 Patton 1950-х років. Останній у великій кількості поставлявся в армію Ірану, але хвилі міжнародних ембарго на постачання зброї не дозволили йому отримати сучасні танкові сили. Як наслідок, нові танки Ірану, як правило, похідні від старих танків.
Тіам використовує корпус M47 Patton у парі з 750-сильними дизельними двигунами Continental. Іншими словами, у багатьох випадках двигунам майже 50 років. Танк використовує вежу китайського танка Type-59, який майже такий самий старий. Незважаючи на вдосконалення, броня Тіама не зможе зрівнятися з високошвидкісними снарядами сучасних західних танків, включаючи американські M1 Abrams і німецькі Leopard 2.
Варто зазначити, що Tiam поєднує в собі найгірші аспекти всіх попередніх танків у цьому списку, включаючи вік, вразливість та надійність.
Обговорити цю тему в Facebook