Кожен, хто отримав водійське посвідчення, рано чи пізно починає замислюватися про придбання автомобіля. І якщо раніше вибирати можна було з менш ніж 10 моделей радянського автопрому (Жигулі, Москвич, Волга і т.д.), то зараз ринок пропонує стільки моделей машин, що розгубитися може навіть і досвідчений автолюбитель. Тому пропонуємо ознайомитись з переліком деяких порад, які допоможуть вибрати перший автомобіль.
Клас автомобіля: для водіїв, які лише починають здобувати досвід у реальних дорожніх умовах, треба врахувати габарити транспортного засобу. Щоб не було надто важко паркуватися, або ж маневрувати тісними вуличками чи у дворах багатоповерхівок, варто звертати увагу на автівки сегментів «В» або «С». Їхня довжина, відповідно, близько 3,9 та 4,3 м. Водночас вони мають достатньо простору у салоні та трохи місця у багажнику. Переважно випускаються з кузовом типу хетчбек, однак є й більш місткі універсали, а часом бувають й седани.
Вік автомобіля: Чим він менший, тим, принаймні теоретично, краще, бо маємо більший залишковий ресурс. Що своєю чергою мало б зменшити частоту виникнення потреби у позапланових ремонтах, та не призводити до неочікуваних неприємних витрат.
Крім віку, варто зважити на пробіг – автівка на службі у таксі навіть за 5 років спокійно може «намотати» 500 тис. км, тож такий варіант як перше авто навряд чи доцільно розглядати. І навіть не як перше. Бажано, щоб на одометрі було 50, нехай 100 тис. км.
Про пальне: на перше місце варто поставити бензинові автомобілі, серед яких бувають авто, оснащені ГБО, з якими витрати на пальне можуть бути трохи менші. Дизельні варіанти попри «літрову» економію аж ніяк не економні при ремонті, вірогідність виникнення якого прямо пропорційна до збільшення пробігу авто та зниження якості солярки. Про електромобілі мовчимо, адже купити їх недорого поки майже неможливо.
Коробка передач. Ідеальний варіант – «автомат». Але, з певними «але» – деякі виробники з середини 2000-х років захопилися встановленням так званих «роботів» на свої моделі. Попри теоретичну інженерну досконалість таких агрегатів в плані економності та швидкості перемикання, на практиці ранні «роботи» виявилися не надто надійними, з низьким ресурсом та дорогим ремонтом. Щоправда, такі обставини не змусили промисловість цілком відмовитися від цього виду КПП – автозаводи їх потроху удосконалювали, й приблизно після 2012-2015 років, залежно від марки, окремі «роботи» можна вважати достатньо надійними. Знову ж, якщо пробіг авто порівняно невеликий. Коли ж це все виглядає занадто складно та заплутано – краще надати перевагу автоматичній трансмісії «класичного» типу.
Однак авто з АКПП зазвичай дорожчі (бо й сама коробка дорожча, й переважно встановлюється на машини з вищим рівнем комплектації) ніж ті, що мають КПП з ручним перемиканням. Тож якщо у вашому водійському посвідченні немає коду «78», з яким дозволено керувати лише машинами з АКПП, можна розглядати доступніші варіанти з «механікою».
Що ж стосується конкретних марок та моделей вартістю від $6000 до $8000, то радимо звернути увагу на наступні варіанти:
• Skoda Fabia (2008-2014) – $5600.
• Ford Fiesta (2010-2014) – $6700.
• Hyundai Accent (2008-2013) – $7000.
• Volkswagen Polo (2007-2016) – $6900.
• Renault Logan (2010-2020) – $7600.
• Nissan Note (2007-2013) – $5500.
• KIA Rio (2008-2013) – $6600.
• Mercedes-Benz A-Class (2010-2013) – $6300.
• Seat Ibiza (2008-2014) – $6200.
• Chevrolet Aveo (2008-2015) – $6100.
• Renault Clio (2009-2015) – $5200.
• Peugeot 207 (2008-2012) – $5600.
• Nissan Micra (2007-2013 – $5600.
Обговорити цю тему в Facebook