Культові мотоцикли “Дніпро” з опозитними моторами крім загальновизнаних переваг та фірмових рис мають цілий перелік специфічних “родзинок”. Деякі власники користуються ними в якості тюнінгу.
Важільна вилка
Звична телескопічна передня вилка використовувалася не на всіх важких мотоциклах радянського періоду: було декілька варіантів так званої важільної вилки. Її відміна у тому, що колесо гойдається вгору-вниз на маятниковому важелі, який через сайленблоки (або інші шарніри) закріплений на вилці.
Конструкція громіздка, потребує від інженерів тонких робіт з налагоджування керованості мотоцикла, тому мотовиробники від неї відмовилися на користь телескопічної. Але багатьом шанувальникам важких МТ “Дніпро” вона подобається своєю тектонікою і брутальністю. Крім того, важільна вилка м’якша, краще поглинає великі нерівності на бездоріжжі, відповідно, водій менше втомлюється. Важільну вилку можна придбати як “заводську”, так і саморобну.
Привід колеса коляски
КМЗ випускав важкі мотоцикли з колісною формулою 3х2 у кількох іпостасях. І якщо для цивільного життя це були конкретні моделі МТ-12 та МТ-16, то у військових моделях серії МВ ясності не було – вони були як з одним, так і з двома ведучими колесами. Фактично типів приводу було два. По-перше, було підключення правого колеса через диференціал з блокуванням “дифу”, і по-друге, просте жорстке підключення.
Бак з бардачком
Важкі радянські мотоцикли київського (вони пізніше стали “Дніпрами”) та ірбітського (пізніше “Урал”) заводів з індексами М-72, К-750, К-650, М-62, М-63 тощо мали так званий бак “крапля” з вбудованим у верхню панель бардачком. Цей старомодний елемент й справді зручний для водія. Тож ці чинники і спонукають деяких власників старих важких байків шукати саме такий бак – навіть якщо їхній мотоцикл насправді вже у 1980-ті і мав рівний верх.
Бокова кришка
Одна з найбільш помітних відмінностей мотоцикла “Дніпро Соло” КМЗ 8.157 – бокові накладки під сидінням, на рівні акумулятора. Їх часто помилково називають бардачками, хоча насправді невеликий бокс для інструменту у “Соло” схований просто під сидінням.
Вертлюг для кулемета
Кронштейн на передку коляски для встановлення “бойового“ ручного кулемета Дегтярьова або Калашнікова. В оригіналі цей пристрій фіксувався як у верхній панелі передка, так і у нижній, біля ніг бійця. Причому місця з’єднання з металом коляски мають бути підсилені накладками.
Часто “у комплекті” з кулеметним вертлюгом йдуть кріплення для стандартної 10-літрової каністри та для лопати.
Обговорити цю тему в Facebook