Деякі водії щиро вважають, що на машинах з автоматичними коробками передач ніякого зчеплення немає і не може бути в принципі. Однак це не так: механізм, аналогічний зчепленню, є у кожній сучасній АКП і в більшості варіаторів також.
Нагадаємо, про що взагалі йдеться. Гідротрансформатор – невіддільна частина автоматичної коробки передач і багатьох варіаторів. Його «бублик» кріпиться до колінчастого валу двигуна й обертається разом з ним. При цьому первинний вал коробки входить в центральний отвір гідротрансформатора – на нього передається крутний момент. Агрегат може передавати зовсім невеликий момент, коли двигун працює на холостому ходу, коли увімкнений передній або задній хід, а автомобіль утримується на місці гальмами. У певних режимах, коли оберти вхідного валу коробки набагато менше, ніж оберти двигуна, створюються умови підвищення крутного моменту.
А де ж блокування?
Приблизно до 90-х років минулого століття його не було. ККД автоматичних коробок був невисокий, але їх плюсом були простота та довговічність. Потім, коли на перше місце поставили економність, конструктори розробили механізм, який фактично являє собою зчеплення, що працює всередині гідротрансформатора. Найчастіше його називають муфтою. Вона забезпечує блокування, зчіплюючи один з одним насосне та турбінне колесо гідротрансформатора. Фактично при цьому відбувається жорстке з’єднання колінчастого валу двигуна та вхідного валу коробки.
Так працювали коробки раннього періоду використання блокування. У сучасних агрегатах блок керування АКП завдяки регулюванню тиску рідини може керувати моментом спрацьовування та, головне, силою стиснення дисків муфти. Це дозволяє муфті здійснювати режим пробуксування.
Переваг у гідротрансформаторів, що блокуються, два: економність, заради якої все й починалося, а також точне «електронне» управління крутним моментом, що добре згладжує ривки. Але при цьому є й недоліки, яких набралося чимало. Зокрема, під час різких прискорень муфта блокування гідротрансформатора змушена працювати дуже інтенсивно, щоб згладити ривки. Це швидко її зношує і призводить до потрапляння продуктів зношування в рідину. Разом вони потрапляють у коробку передач, забруднюючи гідроблок. А це, своєю чергою, може призвести до повної відмови клапанів керування.
Ця несправність – досить часте явище. Причому ступінь неприємності погіршується, що називається, на очах: чим гірше працює клапан, тим більше зношування муфти, що викликає зростання кількості бруду, який йде у клапан.
Що робити?
Обслуговування та діагностика на спеціалізованому сервісі – це зрозуміло. Хорошим заходом продовження ресурсу коробки буде регулярна заміна робочої рідини разом з фільтрами (якщо вони доступні). Але є й порада простіша. Якщо ви не хочете раніше часу «попадати на гроші», намагайтеся ніколи не «рвати» з місця в кар’єр, змагаючись незрозуміло в чому з сусідами по транспортного потоку. У спокійному режимі АКП прослужить набагато довше.
Обговорити цю тему в Facebook